Бро, ну ты знаешь, как это бывает, когда ты рэпер и наркоман одновременно. Так вот, я решил запилить себе чиллаут вечерок и купить шишки марихуаны. Знаешь, эти закладки, которые сделаны на уровне, так сказать. Чтобы облегчить мне жизнь и сделать меня более творческим.
Куда я только не лез, чтобы найти дилера, который сможет мне продать этот убойный товар. В итоге, я нарыл его через своих кентов, иначе бы меня копы точно уже поймали приход. Но все для искусства, бро, нужно жертвовать ради музыки.
Как только я получил свои шишки, я запасся мороженным и смотрел сериалы на весь уикенд. Я ничего не должен был делать, только отдыхать и наслаждаться этой красотой. Рэперам тоже нужен отдых, бро, иначе мы просто сгорим в огне своих текстов.
Ну так вот, я сел, закурил шишку и начал тянуть. И чувствую, как мир вокруг меня меняется, все становится каким-то более ярким и красивым. И сериалы, бро! Они вообще стали настолько увлекательными, что я просто залипал к экрану и забывал о времени.
А еще я купил себе шримпов, таких сочных и аппетитных. А когда ты на шишке, еда просто бомба, она передаёт все эти ощущения прямо в твои вкусовые рецепторы. Я просто убивал пачку за пачкой, пока мои пальцы не стали весьма слизкими и запачканными.
Бро, это был просто незабываемый опыт. Я чувствовал себя таким свободным, таким авантюрным. Было ощущение, что я в районе, где нет никаких проблем, а только беззаботность и наслаждение жизнью.
| Бро, это было просто улетно: |
Бро, это было не очень: |
| - Шишки марихуаны |
- Неразборчивые диалоги в сериалах |
| - Мороженное |
- Заляпанные пальцы |
| - Сериалы |
- Приход от шишки |
| - Шримпы |
- Занудство копов |
Но бро, знаешь, я ненавижу, когда приход заканчивается и начинается "тяжелый понедельник". Как только все эти ощущения исчезают, наступает тревога и разочарование. Все возвращается на круги своя, и я начинаю задумываться, может быть, стоит отдохнуть от этой химии.
Хотя ты знаешь, ман, ничто не сравнится с тем, как ты колеши крек, и он взрывается в твоей голове. Это просто сумасшедший опыт, когда ты чувствуешь себя непобедимым и готовым покорять мир.
Так что, бро, я продолжу свой путь наркоман-рэпер, ведь это мой стиль жизни, и я не могу от него отказаться. Надо просто не забывать, что важно находить баланс и не допускать, чтобы наркотики стали главными в моей жизни. Ведь в конце концов музыка и творчество – это то, что действительно делает меня счастливым.
Итак, бро, теперь ты знаешь, как я купил шишки марихуаны и обьелся мороженным, смотря сериалы. Это был мой незабываемый вечерок, который подарил мне кучу вдохновения и радости. Так что теперь я снова готов к творчеству, чтобы удивить мир своими стихами и рифмами.
Але, ваще, чую, що з вами сьо я мітаться буду вайбом! Тут я вам розповім, як я зібралась і закладки поставила, живчикам! Ха-ха!
Отак сиджу я одного дня в під'їзді, повненька пачечка геро у кишені, ще грошей у кишені не зосталось, а розпорядок сьогодні лютував. Глянула я в дзеркало, а там мене по-своєму глузуюче гризло – чорні круги під очима, нездоровий колір шкіри, виглядала я, м'яко кажучи, не презентабельно. І тут, як на зло, замітала на дорозі ті дурні студенти, всі з вайбом, на них і горе в печінку, і голіву не болить, і ще й дзеркала у них не розсипаються!
Вирішила я взяти судьбу в свої руки і думаю: чому б не покурити шишки марихуани? Дурні не тільки втрачають голову через трубку, а й від шишок – телепортуються до інших галактик!
То я пішла в шукацьки закладок. Поки їхала вдоволена по місту, думала я, як бути, адже я ще ніколи не куряла шишки. Але всіму свій час, я ж не розумниця з віджетами. Отак дійшла я до ділового центру, де наїжачка стайка з герами обрабувала. Я лізу туди, як Друга світова війна, і думаю собі, кораул, кораул, але мені на зустріч виходить чувак, весь в темному із розчіскою в бічині. Виявляється, це метчик в діло. Я вінувала йому своє побажання і показую гроші. Він усміхається, я так усміхаюся, що аж гризло іскриться!
Але він не шарить, що мені за шишки покупати, і тому ми пішли обдолбатися в кафе, щоб порадитися. Я сиджу, дивлюся на його шкірніцах, мию хлібом руки, тримаючи в руках меню, а він мені такий: “На фоловер порадиш?”. Я нічого не розумію, але кажу: “Окей, давай на фоловер”. Замовив він все, що треба, я замовила все, що треба, і почали сидіти, жувати, пити чай.
Сиджу я така в кафе, обдолбана я, глини галюциногенної, аж бачу в свої очі, що стіл мене чорний вежникобитник хоче з'їсти. Кажу метчику: “Ти теж чорні вежникобитники бачиш?”. Він відмовляється, а говорить, що бачить зайців. Ха! Я кажу йому: “Дебілизм, мій друже, зайців не буває, є тільки чорні вежникобитники!”. Він мені посміхається і каже, що хоче курнути і взагалі.
Ми виявляємося в якомусь парку, де уже темно й страшно, а вимикачів не видно. Метчик виходить з рюкзаком, а я йому такий: “Що ти з рюкзаком зробив?”. А він мені: “Сам купила, сам пливи!”. Знайшовся в мене рюкзак, а в ньому шишки марихуани! Оля-ля! Як я раділа, що скінчилось мучення. Ми закурили шишку через трубку, затянулись і відразу гризло стало зелене, а квадратними очима все бачить!
Сиджу в кущах, а переді мною гігантський гризло. Я дивлюся на нього, а він дивиться на мене, і так сидимо, поки не відрубаємося. Вайб нас був рожевий, одно слово, ну-ну.
Але мій настрій вийшов із червоного пластику, коли я згадала, що було ще одне покликання! Мені треба було зібрати стекловату, щоб зробити сахарну вату. Бо навіщо купувати, коли можна самому зробити, вірно? А от де її брати, не знала я, бо в магазинах такого нема. Тут метчик мені каже, що знає, як зібрати стекловату з вікон. Хлопець хоч і метчик, але цікава в нього інформація. Взяли ми купу пляшечок, рукавички резинові, і почали зібирати стекловату. Ми обходили будинки, якась тітка перед прибиранням уподобала викидати вікна разом з будинком. А ми там, сімранізуючі, заростені віконами, які їм зрішта були в дошку по вуха!
Після героїну-шампанського, авантюр зі стекловатою, я так обдолбана була, що відрубаюся одразу, як зирну в ліжко. Але перед сном я згадую себе сумна, що шишок стало не залишилося, але сахарну вату я зробила! І нажаль, якась половинка ліжка мене насвистує і каже: “Та й зробила б ти щось корисне, замість цього дурниць!”. Взагалі історія, історія...